У грудні 2024 року, як і кожного року на рівні бакалаврату, відбулися захисти магістерських робіт студентів денної та заочної форм навчання за спеціальністю 123 "Комп'ютерна інженерія". Студенти представили широкий спектр інноваційних проектів, які охоплюють різні сфери застосування комп'ютерних технологій.

Голова комісії: 

• ДЕРІЄНКО Андрій Іванович – голова комісії, к.т.н., доцент, директор ТОВ «Лемпдев».

Члени ЕК:

• ПЕРЕКРЕСТ Андрій Леонідович – д.т.н., професор, завідувач кафедри КІЕ.
• ГУЧЕНКО Микола Іванович – д.т.н., професор, професор кафедри КІЕ.
• КУХАРЕНКО Дмитро Володимирович – к.т.н., доцент, доцент кафедри КІЕ.
• ЮДІНА Анна Леонідівна – старший викладач кафедри КІЕ.

Секретар комісії – ВАДУРІН Кирило Олегович, асистент кафедри КІЕ.

1. 17 грудня 2024 р.

   • МОСЬПАН Денис Владиславович представив комплексну роботу з розробки комп'ютерної навчальної системи для моделювання пристроїв на платформі Arduino в програмі LabVIEW. У рамках основної частини він продемонстрував структуру та програмно-технічні засоби для візуалізації просторової орієнтації об’єктів, що дозволяє ефективно інтегрувати апаратні та програмні компоненти для навчальних цілей.

     

   • ЮРКО Олексій Олексійович також презентував комплексну роботу щодо комп'ютерної навчальної системи на платформі Arduino в програмі LabVIEW. Основною частиною його роботи стало розроблення програмно-технічних засобів для візуалізації динамічних процесів з використанням MEMS сенсорів, що забезпечує точне відображення рухів та їх аналіз у реальному часі для освітніх цілей.

     

   • МИХАЙЛИК Кирило Олександрович представив інформаційно-аналітичну систему для визначення та візуалізації рухової активності респондентів, засновану на моделі випадкового лісу. Ця система дозволяє ефективно аналізувати та візуалізувати дані про фізичну активність людей, застосовуючи сучасні методи машинного навчання.

     

   • ЛИТВИНЕНКО Микола Миколайович презентував проект комп’ютерної імітації керування гвинтокрилом для навчання пілотуванню з інтелектуальним помічником на базі малої мовної моделі. У його роботі інтегровано інтелектуальні системи, які допомагають користувачеві здійснювати пілотування через реалістичну імітацію, зосереджуючи увагу на безпеці та ефективності процесу навчання.

     

2. 18 грудня 2024 р.

   • СЕРГІЄНКО Сергій Анатолійович представив магістерську роботу, в якій розробив цифровий двійник комп'ютерної системи моніторингу та керування установкою для виробництва біогазу з використанням LabVIEW. Це рішення дозволяє ефективно моделювати та контролювати роботу біогазових установок, забезпечуючи оптимізацію виробничих процесів та підвищення їх ефективності через інтеграцію віртуальних моделей із реальними системами.

     

   • БОНДАР Анна Іванівна презентувала інформаційну систему для прогнозування змін екологічних параметрів з автоматичним вибором кращої моделі. Її система використовує сучасні методи машинного навчання та статистичного аналізу для прогнозування екологічних змін, що дозволяє точно передбачати тенденції та забезпечувати надійний вибір оптимальних моделей для моніторингу навколишнього середовища.

     

   • КАНТЕМИР Анна Олексіївна представила комп'ютерну систему для відновлення екологічних даних з автоматичним вибором стратегії відновлення. Її робота передбачає створення автоматизованої системи, яка здатна відновлювати втрачені або пошкоджені екологічні дані, використовуючи найефективнішу стратегію відновлення на основі аналізу доступних даних та інтелектуальних алгоритмів.

     

3. 19 грудня 2024 р.

   • ПРИЛИПКО Вікторія Михайлівна представила інформаційно-аналітичну систему для визначення подібності досягнень викладачів до елементів освітньо-професійної програми (ОПП) з використанням моделей машинного навчання. Система автоматизує процес аналізу викладацьких досягнень, що допомагає визначити, наскільки ефективно викладачі відповідають вимогам ОПП, застосовуючи алгоритми машинного навчання для точного оцінювання та оптимізації навчальних процесів.

     

   • ОВЧАРЕНКО Єгор Олександрович презентував проект цифрового двійника навчальної аудиторії 2105 кафедри КІЕ КрНУ. За допомогою сучасних технологій, він створив віртуальну модель аудиторії, що дозволяє відтворювати реальні умови навчання та ефективно використовувати цифрові ресурси для оптимізації навчального процесу та управління простором.

     

   • ПАЛАХ Віталій Віталійович розробив цифровий двійник роботизованої платформи для збору екологічних даних за допомогою нейронної мережі. Його проект полягає у створенні автономної платформи, що збирає екологічні дані і аналізує їх, застосовуючи потужні методи глибинного навчання, що забезпечує точність і ефективність збору та обробки екологічної інформації.

     

   • АПЬОНКІНА Елеонора Леонідівна представила інформаційно-аналітичну систему для рекомендацій товарів на маркетплейсі з використанням нейронних мереж для визначення категорій. Її система використовує потужні алгоритми машинного навчання для автоматичної класифікації товарів та надання персоналізованих рекомендацій покупцям, що значно підвищує ефективність продажів на онлайн-платформах.

     

4. 20 грудня 2024 р.

   • МЄШКОВ Микола Юрійович презентував програмне забезпечення для моделювання роботи комплексу очних м’язів людини. Це програмне рішення дозволяє досліджувати механізми руху очей, моделюючи роботу м’язів з високою точністю, що має значення для медицини та розробки протезів для людей з порушеннями зору.

     

   • БАРВІНОК Ірина Іванівна розробила інформаційно-аналітичну систему для рейтингування викладачів вищого навчального закладу. Ця система оцінює ефективність викладання за допомогою автоматизованого збору та аналізу зворотного зв’язку від студентів, що дозволяє підвищити якість навчального процесу та вдосконалити управлінські рішення у ВНЗ.

     

   • ДЕРЕВ'ЯНКО Олег Леонідович представив програмно-технічні засоби перетворення мовного повідомлення в текст і анотування за допомогою Google Speech-to-Text API. Система перетворює аудіо в текст і автоматично здійснює його анотування, що значно спрощує процес роботи з великими обсягами мовної інформації в реальному часі.

     

   • КАЛІНАЧЕНКО Роман Юрійович розробив технологію інтелектуальних обчислень для задач кластеризації даних. Він застосував алгоритми машинного навчання для класифікації та групування даних, що дозволяє автоматично виявляти закономірності у великих масивах даних, покращуючи процес прийняття рішень у різних галузях.

     

   • ПОДДУБЕЙ Олена Вікторівна презентувала інтелектуальну систему інтерактивного вивчення англійської мови на основі технологій Telegram-ботів. Її система використовує штучний інтелект для створення персоналізованих навчальних матеріалів та забезпечує інтерактивний формат навчання, що сприяє більш ефективному засвоєнню мови

     

5. 23 грудня 2024 р.

   • КЛИМЕНКО Родіон Віталійович представив програмне забезпечення для розрахунку резонансних частот мембран живих організмів. У рамках основної частини роботи він продемонстрував алгоритм для аналізу і моделювання механічних властивостей мембран, що дозволяє здійснювати точні розрахунки та моделювати їх поведінку у відповідності до фізичних характеристик живих організмів.

     

   • ТИМЧЕНКО Денис Анатолійович презентував інформаційно-аналітичне забезпечення для аналізу ділянок фонокардіограм в середовищі LabVIEW. Він показав, як за допомогою програмних засобів здійснюється обробка та візуалізація сигналів з фонокардіографічних даних, що дозволяє ефективно виявляти патологічні зміни в серцево-судинній системі на ранніх етапах.

     

   • ТЮТЮННИК Юрій Сергійович представив інформаційно-аналітичну систему для визначення стану оператора літального апарата на базі методів автоматичної кластеризації. Він продемонстрував, як система використовує дані з сенсорів та алгоритми кластеризації для оцінки психо-фізіологічного стану оператора, що дозволяє здійснювати превентивні заходи щодо безпеки польотів.

     

   • ШЕВЧЕНКО Станіслав Олександрович презентував інформаційно-аналітичну систему планування траєкторії руху та оминання перешкод безпілотними апаратами. У своїй роботі він показав, як система обробляє дані з сенсорів та генерує оптимальні траєкторії для безпілотних літальних апаратів, що дозволяє автоматизувати процес навігації в складних умовах.

     

6. 24 грудня 2024 р.

   • СУШКО Борис Іванович представив комп'ютерну мережу Олександрійського політехнічного фахового коледжу з гарантованим забезпеченням wifi-доступу у місцях загального призначення. Він продемонстрував архітектуру мережі, що дозволяє забезпечити стабільний бездротовий зв'язок у всіх приміщеннях та забезпечує студентів та викладачів необхідними умовами для навчання та роботи.

     

   • БУТКО Лариса Валентинівна представила комп’ютерну програму з інтегрованим штучним інтелектом як засіб оптимізації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання. Вона продемонструвала алгоритми, які використовують штучний інтелект для адаптації навчального контенту відповідно до індивідуальних потреб студентів, що забезпечує більш ефективну взаємодію між викладачем та учнями в умовах онлайн-освіти.

     

   • СЕЛІВОНЕНКО Сергій Васильович представив комп’ютерну систему для моделювання процесу поширення електромагнітних хвиль товщею ґрунту на базі 3D-моделювання та створення 2D-проекцій. У своїй роботі він продемонстрував технології для точного прогнозування поведінки хвиль в різних типах ґрунту, що дозволяє використовувати цю модель для дослідження геофізичних процесів та оптимізації комунікаційних систем.

     

   • ПАЩЕНКО Лариса Миколаївна представила моделювання комп’ютерної системи керування дорожнім трафіком на основі нейронної мережі. Вона показала, як система, використовуючи нейронні мережі, може прогнозувати та оптимізувати потоки транспорту, що дозволяє знизити затори та покращити безпеку дорожнього руху.

     

   • МОЙСА Сергій Олексійович представив комп’ютерну систему для розпізнавання специфічних об’єктів різного призначення на базі комп’ютерного зору та нейромереж. У своїй роботі він продемонстрував застосування алгоритмів комп’ютерного зору для ідентифікації об’єктів, що має велике значення для автоматизації процесів у виробництві, безпеці та медичних дослідженнях.

     

7. 25 грудня 2024 р.

   • СИДОРЕНКО Валерій Миколайович представив математичну модель оптимального обчислення згорток спектрів цифрових сигналів у комп’ютеризованих діагностичних комплексах електромеханічного обладнання. Він показав, як модель дозволяє точно та ефективно проводити аналіз спектрів сигналів для виявлення дефектів в електромеханічних системах, що сприяє підвищенню надійності обладнання. Свою роботу Валерій Миколайович присвятив РОДЬКІНУ Дмитру Йосиповичу, який запропонував у вихідну теоретичну базу яку розвиває представлена магістерська робота.
     Дмитро Йосипович – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Професор після тривалої, важкої хвороби пішов з життя 17 липня 2024 року.

     

     

   • ЦИГАН Андрій Борисович представив комп’ютерну систему для прогнозування погоди за декількома опорними джерелами на базі нейронної мережі. Він продемонстрував, як система збирає дані з різних джерел та використовує нейронні мережі для точного прогнозування погодних умов, що дає змогу ефективніше реагувати на зміни погоди.

     

   • ТИЩЕНКО Олександр Костянтинович представив цифровий двійник для супроводження промислового технологічного процесу з функціями реагування на надзвичайні ситуації. У своїй роботі він показав, як цифровий двійник використовується для моніторингу і моделювання технологічних процесів, що дозволяє своєчасно реагувати на надзвичайні ситуації та оптимізувати виробничі процеси.

     

   • КУШНІР Тимофій Сергійович представив програмне забезпечення для відпрацювання заданої траєкторії руху безпілотними системами в задачах цивільного розмінування. Він продемонстрував структуру та алгоритми, що дозволяють безпілотним системам точно планувати та реалізовувати траєкторії для ефективного виконання завдань у небезпечних зонах, таких як розмінування територій.

     

8. 26 грудня 2024 р.

   • ЖОВТЯК Віталій Ігорович представив технологію обробки даних соціологічних досліджень на основі нейронних мереж. У рамках основної частини він продемонстрував використання нейронних мереж для аналізу великих обсягів соціологічних даних, що дозволяє отримувати точні прогнози та аналізувати тенденції в соціумі на основі зібраних інформаційних потоків.

     

   • ЦУКАЄВ Назар Махмудович презентував комп’ютерну імітацію керування процесом занурення одномісного підводного човна в середовищі Unity. Він показав, як система віртуально моделює процес занурення підводного човна, використовуючи реалістичні фізичні моделі та механізми управління, що дозволяє здійснювати тренування операторів без необхідності реальних випробувань.

     

   • ГРИГОРЕНКО Ярослав Сергійович представив веб-застосунок для моніторингу параметрів роботи електромеханічного обладнання з використанням хмарних технологій. Він продемонстрував платформу, яка дозволяє віддалено моніторити стан обладнання через інтерфейс користувача, використовуючи хмарні сервіси для збору та аналізу даних у реальному часі, що забезпечує оперативне виявлення проблем і оптимізацію роботи.

     

   • БАРАНОВ Сергій Олександрович презентував інформаційно-аналітичну систему діагностики асинхронних двигунів на основі електричних сигналів. Він показав, як система аналізує електричні сигнали, що надходять від двигунів, для виявлення аномалій та передбачення можливих поломок, що дозволяє значно підвищити ефективність і надійність експлуатації асинхронних двигунів.

     

   • ХРЕБТОВА Оксана Анатоліївна представила програмно-апаратний комплекс для дослідження елементів на базі мікроконтролерних засобів. У своїй роботі вона продемонструвала структуру та технічні рішення для інтеграції мікроконтролерів у систему дослідження електронних елементів, що дозволяє ефективно аналізувати їх характеристики та функціональність.

     

9. 27 грудня 2024 р.

   • КОНОХ Ігор Сергійович презентував цифровий двійник комп’ютерної системи моніторингу та керування установками гарячого водопостачання на базі Siemens та TIA-Portal. Він продемонстрував, як цифровий двійник використовується для моделювання та моніторингу роботи установок у реальному часі, що дозволяє забезпечити більш ефективне керування системами водопостачання за допомогою інтеграції апаратних та програмних компонентів.

     

   • ЧОРНА Ольга Анатоліївна представила методи та засоби виділення на записах польотних параметрів ділянок створення пілотом локальної моделі керованого процесу. Вона показала, як на основі записів польотних даних здійснюється виділення ключових елементів, що дозволяє пілотам створювати точні локальні моделі для керування процесами під час польотів.

     

   • ОЛЕКСІЄНКО Тетяна Володимирівна презентувала розробку ETL-процесу для задач моніторингу складного текстового контенту із соціальних медіа. Вона продемонструвала технологію збору, трансформації та завантаження даних з соціальних медіа, що дозволяє здійснювати ефективний моніторинг текстового контенту для аналізу трендів та виявлення важливих інформаційних патернів.

     

   • ЗІЛІНСЬКИЙ Юрій Володимирович представив методи та засоби захисту від шкідливого програмного забезпечення, що використовує руткіт-технології в середовищі Windows. Він продемонстрував розроблені методи виявлення та блокування руткітів, які надають надійний захист комп'ютерних систем від складних форм шкідливого програмного забезпечення.

     

   • ПРУС В’ячеслав В’ячеславович представив оптимізацію енергоспоживання та внутрішніх кліматичних умов комунальних та житлових будинків засобами інформаційної системи віддаленого керування. Він показав, як система віддаленого керування дозволяє ефективно управляти енергоспоживанням та підтримувати оптимальні кліматичні умови в будинках, що сприяє зниженню витрат на енергію та підвищенню комфорту.

     

Ці роботи демонструють високий рівень інновацій та практичних застосувань у різних галузях, від екології до безпеки та освіти. Захисти магістерських робіт стали важливою віхою для студентів і вишу, підтверджуючи наявність нових технологічних рішень у сфері комп'ютерної інженерії.

Таблиця класифікації робіт відносно об'єктів професійної діяльності випускників за стандартом та визначення їх відповідності цілям сталого розвитку ООН

(роботи виділені золотим визнані ДЕК кращими в своїх підгрупах)